Читателей на странице:
Бабине Літо?..
Ну хто то придумав?..
Літо, то молодість жінки в соку!
А той розумник чогось не додумав.
І понеслИ усі байку таку.
Літо-жіноче, хай навіть і в осінь,
Воно солодке і трохи п’янке.
Тішить теплом і чарує нас досі,
Літо жіноче, останнє таке.
Далі вітри вже холодні задують.
І заспівають нам пісню дощі.
Осені листя, танок затанцюють,
Більш оголяючи сірі кущі.
Осінь, що вдягнена в сукню від літа,
Нам нагадає про лагідні дні.
Люди, радійте осінньому літу.
То подарунки жіночі, земні.
Осені літо, то жінка розквітла,
Хай дві неділі, але ж бо які!!!
Лагідна, світла, розкішна, привітна.
«Баби», пробачте, уже не такі!
Завораживающе-красивое стихотворение! Спасибо, Светлана.
Спасибо Наталья! Красивой Вам осени.