littercon
Читателей на странице:
Для душі моєї найрідніша сама
Це моя голубонько, сіроока мама!
У теплому вересні в світ мене привела
І два крила захисту наді мной простерла!
Ніжно цілувала, пестила, навчала
Крихітку маленьку ніжно колихала:
«Будь щаслива, донечко, серденько моє!
Ти зростай на радість — час так швидко йде!»
Пісню, мов струмочок, в душу мені л’є
Про той літній дощик, що шумить-гуде!
Матінко-красунечко, біле личко, бров,
В світі немає сильнішого за твою любов!
Полечу либідкою в свій батьківський дім
Відцвіла черешенка, сумно стало в нім!
Обійму матусеньку, до грудей прижму:
«Не хворій, голубонько, я тебе люблю…»
Я зберу всі квітоньки — для тебе, матуся
Ранком в церкву зайду — тихо помолюся…
«Господи, мій Боженька! Ти їй дай здоров’я,
А у мене вистачить для неї любові!»
© Copyright: Татьяна Петренко
[ratings]
© littercon
Щиро дякую за душевный вірш.