І кохання серця ваші знов до зірок піднесе…

Зоя Мищук

Читателей на странице:

Зоя Мiщук

Засніжило… В мереживі білім дороги.
Не видно зірок… І між вами глибокі сніги.
Омріяна казка лишилася в планах у Бога…
Розвело в різні боки дороги ваші, шляхи.

Засипало снігом, лютують тріскучі морози.
Гілля гнуть до землі холодні і злії вітри.
Вже минулося все, навіть висохли сльози…
Лиш на згадку лишились міражні світи.

Не судилось теплом зігріти тобі її душу.
Розтопить в серці лід до цієї важкої зими.
Снігова Королево, та признати ти мусиш,
Все можливо! І знов поєднаються ваші шляхи!

Не сумуй! За зимою настане чарівна весна.
Вітер змін на крилах широких тепло принесе.
І квітучі сади приголубить до себе вона.
І кохання серця ваші знов до зірок піднесе!

©Зоя Мiщук

ID Премиум-автора: PA5990367

[ratings]